Сьогодні відбувся третій і остаточний етап розподілення по спеціальностях студентів шостого курсу. Така специфіка медичної освіти — на певну спеціальність не вчаться у ВиШ’і, а отримують на останньому курсі; протягом шести років вивчаються усі галузі медицини. Студентів-хірургів чи студентів-терапевтів не буває, це прерогатива інтернатури.
Переважна більшість стали лікарями загальної практики/сімейної медицини, у зв’язку з проведенням пілотного проекту реформування медицини у Дніпропетровській області. І переважна більшість, м’яко кажучи, без ентузіазму прийняли цю звістку.
«Бачу людей наскрізь»
Особисто я, був психологічно готовий бути сімейним лікарем та Рівненська область(звідки родом) надала цікавий перелік вакансій: фтизіарт, патологоанатом, рентгенолог, бактеріолог. З усього цього розмаїття вибрав рентгенологію. З чим можна привітати мене 
Рентгенологія — це не зовсім те що очікував, але й не найгірший варіант. Мене більш хвилює, що б я не знудився на такій роботі. Було б круто, відпрацювавши три роки за розподіленням, робити не тільки «фотографію легень» а й такі речі, як коронарографію, чи контрастування шлуночків серця.
Ось так це виглядатиме графічно
Тепер про справедливість
При важливих рішеннях її завжди комусь не вистачає. Якщо на першому етапі, ми висловлювали своє побажання і нас переконували, що сімейна медицина це класно і весело, то на другому і третьому просто говорили ким ти будеш і де, без особливих церемоній. Звісно, побажання враховуються, але якщо вони збігаються з можливостями(наявністю місця працевлаштування такого спеціаліста).
Що дивно, управлінці так ревно агітували за сімейну медицину на місцевому ТБ, так і не змогли переконати своїх дітей відмовитись від нейрохірургії чи дерматології. Певно аргументи були недостатньо вагомі :/
Натомість(я зараз не про себе), з середнім балом 5.0 і купою заслуг перед академією, не факт що можна стати терапевтом і поступити на магістратуру. Несправедливо, це коли шість років старання, написання наукових робіт, диплом з відзнакою виявляються марними. Чому не відкрити набір на лікарів загальної практики, щоб уникнути таких сподівань і розчарувань?
Проте, ще можна добитись перерозподілення, і деякі це зроблять об’їжджаючи купу інстанцій. Та й зміна сімейного стану може внести свої корективи.
І ще одне риторичне запитання:
Чому стільки зусиль витрачається на впровадження реформи, але ніхто не може переконати випускників, як чудово бути сімейним лікарем?
Вітаю колего! Я також працюю рентгенологом в Рівненській області. Куди саме тебе направили?
Дякую колего!
Направили — в Гощу.