Лікар загальної практики, чи то пак — сімейний лікар не викликає захвату. Проте я вказав у анкеті, що хочу бути лікарем загальної практики/сімейної медицини — така повна офіційна назва.
То ж які переваги вона несе зараз?
Попри все, ця “немодна” сьогодні спеціалізація — основа медичної допомоги. І як не крути, більшість лікарів будуть зайняті саме у ній. І сліпо від цього тікати — безглуздо. Вже зараз, на прикладі Дніпропетровської області, хірурги та терапевти з солідним стажем змушені перекваліфіковуватись, щоб мати змогу працювати як сімейні лікарі. Втрачати два роки інтернатури, а потім знов проходити сертифікацію — не бачу сенсу у цьому.
Для тих хто досі не може визначитись, що йому більше подобається — неврологія, травматологія чи психологія, — загальна практика хороший шанс реалізувати всі ці напрямки у своїй практичній діяльності. Адже вона потребує широких знань, і зацікавлення декількома різними напрямками медицини буде тільки на руку. Можливо хтось в процесі роботи зрозуміє своє справжнє призначення, і зможе відповідно перекваліфікуватись і з задоволенням працювати на улюбленій спеціальності. А загальна практика стане чудовим майданчиком для початку кар’єри і хорошим досвідом.
Оскільки медреформа стрімко набирає обертів, то через декілька років затребуваність у лікарях загальної практики зросте ще більше(вона вже зараз є). І тоді місце працевлаштування можна обрати по своєму смаку і потребах. Особисто я хотів би працювати у невеликому місті, на настільки забрудненому як Дніпропетровськ. Сімейна медицина, як на мене, має перспективу прижитись саме у містах з малим населенням.
У завершення
Вузька спеціалізація така популярна більшою мірою не тому, що стати визнаним фахівцем швидше і легше. А тим, що це несе з собою — високий заробіток. Замість того, щоб направляти потік у потрібне русло МОЗ намагається загатити течію, зменшуючи держзамовлення на решту спеціалізацій.
Якщо створити хороший, в тому числі й фінансовий, стимул для праці то, переконаний, причин стати сімейним лікарем у студентів знайдеться безліч. І мова не про пряме фінансове надходження, як наприклад, нещодавня ініціатива, — виплата 5 000 грн. для стимуляції працевлаштування у селах ОДНОРАЗОВО, що курям на сміх.
Я говорю про змогу працювати і заробляти відповідно. Не так важливо звідки йтиме прибуток лікаря — від приватного пацієнта чи страхової компанії. Головне, щоб він був очікуваним. А не “падав з неба” й визначавсь логікою позаземного невідомо якого походження.
